Інформаційні технології (банки) (продовження)
Банківські інформаційні системи
Незважаючи на досить стабільну номенклатуру банківських послуг, їх реалізація у вигляді послідовності технологічних етапів і прийомів може відрізнятися.
Порівнюючи роботу різних банків та оцінюючи можливість автоматизації їх діяльності, доводиться констатувати практичну відсутність уніфікації та стандартизації інформаційних банківських технологій.
Технології виконання однойменних банківських операцій відрізняються в різних банках, спостерігається невідповідність цілей і функцій для однойменних автоматизованих ділянок, різноманітність в технології документування однойменних операцій, відмінність форм звітності, періодичності їх подання на різних ділянках управління у зв'язку зі спеціалізацією працівників. Це призвело до появи на ринку великої кількості програмних засобів, що забезпечують часткову автоматизацію банківської діяльності. Але з часом строкатість розробок БІС (банківських інформаційних систем) пішла на спад, а найбільш ефективні системи стали інтегруватися і широко тиражуватися. Фірми, що мають розгалужену структуру і закуповують інтегровані системи, поширюють їх на всі свої філії. «Ефект маси» для деяких систем привів до визнання їх елементів стандартними.
Різноманіття надаючих банком послуг і пов'язаних з ними банківських технологій, особливості організації управління і відсутність єдиної концепції автоматизації банківської діяльності зумовили появу на нашому ринку великої кількості різноманітних банківських програмних продуктів різних виробників.
Використання комп'ютера дозволяє розширити застосування економіко-математичних методів в управлінні, тобто не просто прискорити обробку інформації методом прямого рахунку, а оптимізувати деякі процеси (наприклад, розподіл і розміщення мобілізованих коштів). При цьому час на обробку знижується настільки, що це позначається на підвищенні оперативності проведення розрахунків і, отже, на підвищення оперативності прийнятих рішень. З'являється можливість розширення спектру надаваних послуг, підвищення їх якості та розширення географії за рахунок більш повного використання засобів телекомунікацій.
Однак при всіх перевагах автоматизації перед банком крім необхідності великих витрат на закупівлю платформи (технічні засоби і базове програмне забезпечення) і навчання своїх фахівців виникає постійна проблема. Вона полягає в тому, що бажання банку забезпечити максимальну тривалість експлуатації придбаної платформи стикається з тим, що будь-яка платформа приречена на швидке моральне старіння, обумовлене старінням устаткування, базового програмного забезпечення (операційна система, СУБД, мови програмування) і закладеної в продукт банківської технології. При розробці системи автоматизації можуть бути реалізовані два альтернативних рішення.
Перше рішення полягає в тому, що проектувальники розробляють систему виходячи з ситуації, структури управління і, таким чином, «увічнюють» її переваги і недоліки.
Друге рішення передбачає попередню реорганізацію системи управління та удосконалення її відповідно до сучасної концепції організації управління та вимогами керівництва установи.
Існуючі за кордоном консалтингові фірми, що працюють в цьому напрямку, дозволяють значно підвищити продуктивність праці тільки за рахунок правильно виставлених цілей і правильно організованої структури управління. Але при цьому новостворена структура управління повинна постійно модифікуватися, пристосовуючись до змін зовнішнього середовища. Так, в теорії менеджменту існує поняття клітинної системи. Організація управління передбачає наявність на підприємстві постійно змінної структури управління. Елементом такої структури є клітина, яка самостійно визначає напрямки свого розвитку. Отримуючи, обробляючи і передаючи інформацію зовні, клітини змінюються, адаптуються до змін зовнішнього середовища та глобальних змін усередині системи. Подобою такої клітини може служити підприємство, що організоване великою фірмою і займається венчурним бізнесом. Очевидно, що при цьому система автоматизації повинна постійно змінюватися разом з системою управління. Здатність адаптації банківської інформаційної системи особливо важлива в умовах недосконалої законодавчої бази та нестабільної економіки.
Постійні зміни, що відбуваються у сфері діяльності банків і які зачіпають юридичну сферу, економічне середовище та банківські технології, вимагають від системи управління банком високого ступеня адаптивності. Банківські інформаційні системи повинні мати гнучку структуру і бути відкритими системами, тобто допускати внесення необхідних змін в модель у разі будь-яких перебудов в банківській сфері. Тому система повинна бути орієнтована на автоматизацію управління банківською діяльністю, а не на конкретну задачу чистої автоматизації обробки банківської інформації. Іншими словами, система повинна дотримуватися принципу цільового характеру управління і задовольняти вимогу відкритості для легкого внесення змін і нарощування функціональних можливостей її в міру необхідності. Ця вимога реалізується на принципах суворої параметрізованності автоматизуються об'єктів і модульності. Головним девізом тут повинна служити орієнтація системи на автоматизацію управління банківською діяльністю, а не на вирішення локальних функціональних завдань.
Гнучкість, яка повинна забезпечувати адаптацію програмного продукту без перепрограмування, також заснована на параметризації. Налаштування може бути одноразове (на момент впровадження) і полягати в конфігуруванні системи за кількістю користувачів, особливостям та складом фізичних пристроїв, технологічним особливостям реалізації послуг, структуру апарату управління, а також при зміні банківської технології: при зміні плану рахунків та алгоритму формування балансу. Але може бути і поточним, таке регулювання виконує банківський технолог або адміністратор системи. Процедури розширення і налаштування системи повинні грунтуватися на так званому «зв'язуванні» модулів, що забезпечує комплексність системи за рахунок їх інтеграції. Наприклад, оплата повідомлень з погашення комунальних платежів клієнта одночасно оновлює позиції в поточних рахунках, а також інші позиції, порушені операцією.
До спеціальних вимог, характерним для банківської сфери, відноситься, насамперед, можливість відкату на дату (контрольну точку) або технологічного відкату через систему зворотних проведень «червоне сторно». При досягненні вихідної ситуації та її фіксації співробітники банку повинні мати можливість внесення змін і повернення з автоматичним розрахунком, закриттям і архівацією всіх наступних днів.
У зв'язку з цим необхідно забезпечити одночасний супровід баз даних, що зберігають результати поточного та минулого операційних днів і здійснюють довгострокове зберігання архівів.
Іншою вимогою, яку тепер пред'являють банки до систем автоматизації своєї діяльності, є блокування введення платіжних документів, що призводять до дебетового сальдо, щоб виключити таким способом поповнення картотеки № 2. Якщо ж така ситуація не виникає і платіжний документ не має некоректні реквізити, банківська технологія передбачає одноразове введення інформації в систему і автоматичне формування проводок по всіх операціях. Ця вимога збігається і з вимогою розробників.
Виконання проводок і зміна особових рахунків повинні здійснюватися в реальному масштабі часу. Робота з єдиною інформаційною базою дозволяє автоматично поширювати будь-які зміни всіх взаємопов'язаних частин бази при внесенні змін в будь-яку її частину. Система повинна забезпечувати постійну зміну стану особових рахунків і щоденний перерахунок залишків на них з урахуванням денних змін. Цей перерахунок повинен давати можливість накопичення місячних, квартальних і річних оборотів за рахунками.
Особові рахунки повинні проходити аналіз на ситуацію невідкритий рахунок. Знову відкриваючися рахунки автоматично отримують номери. При необхідності клієнт (при наявності системи клієнт-банк) або співробітник банку повинен мати можливість перегляду особового рахунку та оцінки його динаміки за заданий період.
За характером рахунків банківська інформаційна система повинна забезпечувати роботу в мультивалютному режимі як з поточними і розрахунковими рахунками, так і з різного роду депозитними, позичковими, контокорентними та іншими рахунками, а також нараховувати різного роду відсотки та комісії.
Проведення розрахунків повинно бути своєчасним і коректним, мати точне відображення в облікових регістрах і здійснюватися таким чином, щоб по можливості максимально звільняти співробітників від виконання рутинних завдань вручну. При цьому документообіг у банку бажано скоротити.
Вимоги розробника в основному пов'язані зі сформованим підходом до проектування автоматизованих систем, а також з власними його інтересами, які носять фінансовий характер. Це насамперед співвідношення: ціна - собівартість - обсяг робіт.
До інтегрованих систем при розробці пред'являються більш жорсткі вимоги, ніж до локальних розробок. Це обумовлено розширеними функціональними запитами комплексності рішень і обов'язковими системними угодами.
Вкрай важливим є принцип комплексності розробки, який передбачає створення сукупності взаємозалежних програмних засобів, що автоматизують ряд банківських функцій і організованих у вигляді цілісної системи. При цьому для ефективної її експлуатації повинні дотримуватися принципи узгодженої пропускної здатності частин системи та гнучкості інформаційного забезпечення при збереженні його єдності. Справа в тому, що в даний час в банках є роз'єднані інформаційні фонди, що може призводити до неоднозначних трактувань економічної ситуації різними співробітниками банку. Очевидно, що дотримання єдності бази має супроводжуватися однократністю введення інформації.
Операція, проведена у відділенні банку, при виконанні ряду умов тягне за собою й інші. Так, при видачі акредитива після закінчення певного терміну може виявитися, що гроші не витрачені і підлягають зворотному перерахуванню на розрахунковий рахунок. Оскільки операція формалізована, вона може бути виконана і програмно. Впровадження цього принципу пов'язане з подоланням психологічного бар'єру у співробітників, які звикли до перерахування коштів тільки людиною, тому такі операції повинні вестися спочатку паралельно. Надалі перелік автоматизованих операцій буде розширюватися. В даний час можна вказати деякі операції з автоматичної оплати в межах вільного залишку на рахунку, закриття акредитивів, списанню на чисельних відсотків по короткострокових позичках (якщо це обумовлено в договорі), погашення деяких видів короткострокових позичок.
Оскільки в нашій країні ринок платформ дуже строкатий, розробник для найбільш широкого розповсюдження своєї системи зацікавлений у дотриманні принципу мобільності, тобто в забезпеченні можливості експлуатації програмного продукту в різних операційних і технічних середовищах.
Використання в якості опорної концепції розробки системи автоматизації банківської діяльності концепції АРМ якнайбільше відповідає застосуванню цільового підходу в управлінні. Визначивши основні цілі співробітника, можна сформулювати головні системні угоди по використанню дискетної або мережевої технології, вибрати необхідний інструментарій. Наявність у багатьох АРМ однойменних ділянок дозволяє широко використовувати переміщувані блоки типу: розрахунок нормативних коефіцієнтів, оцінка власної ліквідності, укладання і ведення договорів тощо і використовувати при цьому об'єктно-орієнтований підхід.
Кожному об'єкту (особовий рахунок, проводка, клієнт) відповідає стандартний інструментарій (створення, контроль, коригування, видалення, сортування, пошук та ін.), а також специфічний інструментарій («червоне сторно» для проведень, укладення обертів або закриття - для рахунків і ін.) Досить актуальною проблемою сьогодні залишається забезпечення банківської безпеки. Її рішення може бути успішним тільки при комплексному підході, який передбачає поділ доступу до інформації, до різних АРМ і до режимів в них. Так, для доступу до системи існують рівні: пересилання файлів у певну директорію, доступи в певну директорію, доступ до диску, реалізація всіх функцій на віддаленій ЕОМ. Для цього зазвичай використовується система паролів, шифрування переданої інформації, електронного підпису. Також важливе значення має правильна організація ведення архіву інформаційної бази системи.
Таким чином, принципи розробки систем автоматизації банківської діяльності випливають з підходів і вимог, що пред'являються до програмного продукту замовником (банком). Ці вимоги містять в собі вимогу банку до системи в цілому як до продукту, який буде обслуговувати специфічну сферу (банківська справа), а також спеціальні вимоги, що відображають специфіку використовуваних у банку операцій та технологій їх виконання.
За матеріалами сайту it-tehnolog.com