Меню
Остання редакція: 05 лютого 2018

Інформаційні технології (банки)

Може виникнути і часто виникає питання - які ж суттєві різниці в застосуванні інформаційних технологій в різних сферах людської діялькості. Скрізь стоять одинакові комп'ютери, всі одинаково користуються інтернетом, програми також багато в чому подібні, тож чи є якісь суттєві відмінності між інформаційними системами в тій чи іншій сфері людської діяльності? Спробуємо, по можливості коротко оглянути основні особливості застосування інформаційних технологій в деяких сферах життя, особливо звертаючи увагу на ті області, вивченням яких займаються студенти нашого університету. Почнемо із банківської сфери.  

Інформаційні технології в банківській системі

В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Незважаючи на існуючі недоліки законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою та шахрайстві. Сьогодні все більше банків робить ставку на професіоналізм своїх співробітників і нові інформаційні технології.

Важко уявити собі більш благодатний грунт для впровадження нових комп'ютерних технологій, ніж банківська діяльність. В принципі майже всі завдання, які виникають в ході роботи банку досить легко піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є одним з головних завдань будь-якої великої фінансової організації. Відповідно до цього очевидна необхідність володіння обчислювальною мережею, яка дозволяє обробляти всезростаючі інформаційні потоки. Крім того, саме банки володіють достатніми фінансовими можливостями для використання сучасної техніки.

Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати величезні суми на комп'ютеризацію. Банк є передусім фінансовою організацією, призначеною для отримання прибутку, тому витрати на модернізацію повинні бути співставні з передбачуваною користю від її проведення. Відповідно до загальносвітової практики в середньому банку витрати на комп'ютеризацію складають не менше 17% від загального кошторису річних витрат. Інтерес до розвитку комп'ютеризованих банківських систем визначається не бажанням витягти миттєву вигоду, а, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов.

Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп'ютерне та телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення своєї рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові інформаційні технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити взаємовідносини з клієнтами та знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові інформаційні технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім ідуть банки, а самими останніми їх приймають на озброєння страхові компанії. Завдання, що стоїть перед усіма фінансовими організаціями, однакове: інтеграція успадкованих систем в розподілену архітектуру локальних мереж. Сьогодні попит на людей, які розуміються в мережах, вищий, ніж будь-коли раніше. У наш час при влаштуванні нароботу в банк перевагу надають програмісту, а не касиру.

Банківські комп'ютерні системи на сьогоднішній день є однією з найбільш швидко розвиваючихся галузей прикладного мережевого програмного забезпечення. Потрібно відзначити, що банківські системи являють собою «ласий шматочок» для будь-якого виробника комп'ютерів та ПЗ. Тому майже всі великі компанії розробники комп'ютерної техніки пропонують на цьому ринку системи на базі своїх платформ.

В якості прикладів передових інформаційниїх технологій, що використовуються в банківській діяльності, можна назвати:

1) Бази даних на основі моделі «клієнт-сервер» (характерне використання ОС Unix та БД Oracle).

2) Засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків.

3) Служби розрахунків, повністю орієнтованих на Internet, або, так звані, віртуальні банки.

4) Банківські експертно-аналітичні системи, що використовують принци пиштучного інтелекту і багато іншого.

Комп'ютеризовані банківські системи (БС).

Опції банківських інформаційних сичтем, звичайно реалізуються за модульним принципом. Широко використовуються спеціалізовані потужні або універсальні комп'ютери, що об'єднують кілька ЛВС. У банківських системах застосовується міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку для виконання операцій «електронних платежів». Банківські системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку, банківська система повинна функціонувати в режимі реального часу OLTP (Online Transaction Processing).

Перелічимо основні функції банківських систем

Перелічимо основні функції банківських систем (зазвичай вони реалізуються у виглядінезалежних модулів єдиної системи):

  • Автоматизація всіх щоденних внутрішньобанківських операцій, ведення бухгалтерії та складання зведених звітів.
  • Системи комунікацій з філіями та іногородніми відділеннями.
  • Системи автоматизованого взаємодії з клієнтами (так звані системи "банк-клієнт").
  • Аналітичні системи. Аналіз всієї діяльності банку та системи вибору оптимальних у даній ситуації рішень.
  • Автоматизація роздрібних операцій - застосування банкоматів і кредитних карток.
  • Системи міжбанківських розрахунків.
  • Системи автоматизації роботи банку на ринку цінних паперів.
  • Інформаційні системи. Можливість миттєвого отримання необхідної інформації, що впливає на фінансову ситуацію.

Таким чином, ми бачимо, що будь-яка банківська система являє складний комплекс, що об'єднує сотні окремих комп'ютерів.

Критерії вибору інформаційних банківських систем

Отже, найголовнішим завданням комп'ютерного департаменту банку найчастіше є вибір найкращого рішення з пропонованих на ринку варіантів банківських систем, або вибір стратегії розробки або модернізації існуючої банківської системи.

Розглянемо критерії такого вибору. Вимоги до складної банківської системи істотно залежать від обсягу операцій, що проводяться банком. Метою є створення банківської системи, яка забезпечувала б персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, при умові, що витрати на створення і експлуатацію не перевищують прибутків від впровадження банківських систем.

Отже, для вибору найбільш вдалого рішення необхідно враховувати:

Вартість банківської системи

Тут слід звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого обладнання та програмного забезпечення. Важлива і вартість обслуговування і супроводу системи. Важливо враховувати стандартність платформи і кількість незалежних постачальників устаткування і ПЗ. Очевидно, що конкуренція постачальників збільшує шанси знайти більш дешеве рішення.

Можливість масштабування.

У випадку росту банку вартість модернізації при невдалому виборі різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала б поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це потрібно.

Використання існуючих ресурсів

Від ефективності використання вже наявних комп'ютерів, мереж і каналів зв'язку істотно залежать і витрати на побудову банківської системи.

Наявність системи захисту інформації.

Безпека даних є одною з головних вимог до банківської системи. Повинна бути передбачена як стійкість роботи при неправильних діях персоналу, так і спеціалізовані системи захисту від навмисного злому БС з корисливими чи іншими цілями. На сьогоднішній день безпека банківської системи так важлива, що ми розглянемо це питання детальніше.

Система захисту та безпеки інформації в банківській системі передбачає наявність:

  • Засобу фізичного обмеження доступу до комп'ютерів банківської системи (Ідентифікаційні картки, знімні блокуючі пристрої і т.п.).
  • Надання повноважень, привілеїв і прав доступу до банківської системи на рівні окремого користувача (співробітника або клієнта банку).
  • Засоби централізованого виявлення несанкціонованих спроб проникнути до ресурсів банківських систем, що дають можливість своєчасно вжити відповідні заходи.
  • Захист даних при їх передачі по каналах зв'язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв'язку, наприклад, мережі Internet). Тут можливе використання "цифрового електронного підпису" та інших криптографічних методів.

Надійність системи.

Відмови окремих елементів банківської системи не повинні призводити до її повного виходу з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу стійкість роботи банківської системи в умовах дестабілізуючих факторів (наприклад, перешкод у лініях зв'язку або помилкових дій персоналу банку).

Наявність засобів відновлення при збоях.

У банківській системі повинні бути передбачені кошти для прогнозу, фіксації і локалізації різних позаштатних ситуацій та відмов обладнання (таких як: пошкоджень і перевантажень каналів зв'язку; перевантажень пристроїв зовнішньої пам'яті; порушення цілісності БД; спроб несанкціонованого доступу до системи і т.д.).

Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку та іншим подіям

Можливість роботи в режимі реального часу

В даний час системи типу OLTP (On-line Transaction Processing) стають все більш поширеними при створенні банківської системи. Впровадження систем OLTP потребує від банку дуже великих інвестицій, але переваги таких систем з лишком виправдовують усі витрати. Для створення систем цього типу можуть бути використані:

  • Потужні універсальні комп'ютери і міні-ЕОМ, наприклад, фірм IBM, DEC, NCR та ін (до 70% систем). Можливості OLTP реалізуються за допомогою додаткового до стандартного ПЗ.
  • Спеціалізовані багатопроцесорні відмовостійкі (SFT, Systemfault-tolerant) системи, наприклад, фірми Tandem, Suquent та ін(Близько10% систем). Головне, що відрізняє комп'ютери фірми Sequent - це організація симетричної паралельної роботи процесорів з мінімальною втратою їх продуктивності.

Наявність додаткових функціональних можливостей

Прикладом є реалізований у найбільш сучасних банківських системах автоматизований процес введення фінансової документації на основі методів оптичного розпізнавання образів.

(Див. продовження 05.02.2018)